Вже виросла… Тепер ціную миті:
Смакую ті, що в радості прожиті!
А ті, коли сумую, відпускаю!
Вони не варті сліз моїх! Я знаю!
Вже виросла… Тепер ціную тишу!
Свої думки й бажання в ній колишу!
Я слухаю її! Я в ній купаюсь!
Я для життя у тиші надихаюсь!
Вже виросла… Ціную час з батьками!
Обійми тата, тепле слово мами!
Підтримку їх, розраду їх, терпіння,
Безмежне і найвище розуміння!
Вже виросла… Тепер ціную світло!
Люблю, щоби навколо все лиш квітло!
Вже виросла… Та мрію, як дитина…
І цінність ту втрачати не повинна!
© Христина Кравчишин
