Якщо ти нарікаєш на життя,
Тобі здається, що усе погане,
Згадай – на цьому світі є дитя,
Яке ніколи не побачить мами.
Можливо ти сумуєш щохвилини,
Тебе тривожать болісні думки?
Згадай, що десь на світі є людина,
Яка живе без ніг або руки.
Якщо тобі буває часом важко,
Дірявлять душу сірі почуття,
Згадай, що десь дитина, наче пташка,
В важкій хворобі б’ється за життя.
Якщо буває ліньки щось робити,
Тоді лише задумайся на мить –
Хтось все життя лиш мріє говорити,
Комусь цей світ побачити кортить.
Якщо тебе заманює спокуса,
Щоб нарікати марно на життя,
Згадай тоді розп’ятого Ісуса,
Його страждання, біль і співчуття.
Якщо тебе обурюють проблеми,
Тоді подумай щиро, без вагань,
Скільки людей випрошують у неба
Хоча би день прожити без страждань?
Автор: Руслана Дудич
