Я безнадійно заблукав у твоїх снах:
Шукаючи відради од безсоння.
Ширяв, мов птаха, в небесах,
Тримаючи секрет в долонях…
Я залишуся в пам’яті твоїй один:
Тавром навіки, що не вигризеш зубами…
Я залишуся остовом твоїх клітин,
Піском залишусь потаємно під слідами…
Я залишуся в серці шрамом вогненним:
Тривожити щоночі буду мрійно
І кожний день залишу чарівним,
Весною станеш в листопаді чудодійно…
© Copyright: Ярослав Рудан
