Душа душі повинна доторкнутись

Душа душі повинна доторкнутись

Душа душі повинна доторкнутись,
Та так, щоб ви могли всміхнутись.
Тобі відчутний стане щем
У спеку й навіть під дощем.

То буде, як німа розмова,
Цінніше будь-якого слова.
В ній чутно стане любі речі,
Що обіймуть теплом за плечі.

І серце ніжно стрепенеться,
Любов луною відіб’ється.
Та невимовно чиста-чиста,
Що стане для обох врочиста.

Поллється щастя, як ріка,
Бо буде у руці рука.
І щирий погляд в любі очі,
Мов дивні зорі опівночі.

Обом життя освітить шлях
І втілить те, що було в снах.
Куди б життям уже не йшов —
Вестиме впевнено любов.

© Сергій Ущапівський