Цілуй їй пальці і долоні, неси невтомно на руках…

Цілуй їй пальці і долоні, неси невтомно на руках…

Цілуй їй пальці і долоні,
Неси невтомно на руках.
Поринь із нею в ночі безсонні
І заблукайте разом у мрійливих снах.

Малі гріхи жіночі їй прощай –
Дивацтва, примхи, колючки.
Коханою частіше називай,
А грубість прожени ти назавжди.


Вона беззахисна, немов дитина.
Підстав сильне плече своє.
Нехай відчує – поруч є мужчина,
А отже і підтримка в неї є.
Вона твоя. Її ти не ревнуй.
Тебе обрала серед тисячів.
Обійми, втіш і ніжно поцілуй,
Від серця лиш тобі даровано ключі.


Дозволь їй бути жінкою такою,
Якою природа-матінка створила –
Водночас сильною й слабкою.
Для злетів подаруй їй крила.


© Вікторія Сіра