А ти завари мені кави: затишний вірш з кавовим ароматом
138
Поезія

А ти завари мені кави: затишний вірш з кавовим ароматом

А ти завари мені кави…
Та знай, я солодку не п’ю.
Я хочу відчути губами
Її затяжну гіркоту…

У чорнім своїм оксамиті
Манитиме запах її,
І кожним ковточком наситить
Застилі куточки душі.


А ти завари мені кави,
Чорнішу від темної ночі,
Нехай її присмак лукавий
Збадьорить невиспані очі.
Пітьма її – стане прозрінням,
Проллється п’янкий аромат…
Наркозним легким онімінням,


Підлатає душу від втрат.
А ти завари мені кави…
Я вип’ю її гіркоту…
Для тебе своїми губами
Я цукор на дні залишу…
© ♡ I.F.