Нескорені духом, незламні –
Вогнями гартована сталь…
Безсумніву і без вагання,
По першому зову скрипаль
Змінив свою скрипку на зброю,
Художник узяв автомат,
Учитель з уроків до бою
Злетів, немов сокіл. Набат…
Скликають набати, б’ють дзвони –
Ричанням гарматних сонат
Пронизаний простір. Судомить…
Годинника стрілки навспак
Крутилися, бігли шалено –
І геть знавіснів циферблат,
Московська орда навіжена
Роззявила пащу. Той кат
На землю Вкраїнську, священну,
На волю її зазіхнув.
Він думав – “здамося смиренно”,
А ми піднялись! Все в диму…
Лютує знесиленно ворог –
Та міць українська зроста!
Зітремо ми, знищемо в порох –
Бо істина надто проста.
Бо ми на землі своїй рІдній –
Її плюндрувать не дамо,
Орді ненависній сусідній
Второпати це не дано.
Нескорені духом, незламні,
Безстрашні,;хоробрі серця
У бій йдуть з єдиним бажанням
Тобі, Україно, вінця
Здобути вінця перемоги,
Сповити любов’ю тебе!
Прийдешнє вже близько. О боги!
Бач, небо таке голубе!
© Орися Каспрова
