моє море більше за спрагу
моє море більше за спеку
тільки стало б мені відваги
щоб поїхати вже й далеко
щоб поїхати саме в по́ру
коли хтось запитає: де ти?
ти для когось і є це море
ти для когось і є планета
але я не чекаю дива
але я не чекаю більше
бо правий той, хто є щасливий
з часом він є… найщасливіший
і не треба підводних течій
і не треба оцих конвульсій
я наважусь таки на втечу
бо без моря я як без пульсу
бо без моря нові пожежі
часом, грози – в душі і тілі
залишаємось без одежі
одягаємося у хвилі
хай у мене не склались зорі
хай у тебе не склались плани
кожен з нас може стати морем
і питання лише.. чи стане….
© Ілона Ельтек.
