Чи знаєш ти, як буває, коли біля тебе тиша і більше нікого немає?

Чи знаєш ти, як буває, коли біля тебе тиша і більше нікого немає?

Чи знаєш ти, як буває, коли біля тебе тиша
І більше нікого немає?
Коли ти приходиш додому, а там ніхто не зустрічає,
Ніхто не спитає – як ти, і не приготує чаю.


Коли ти взуття знімаєш й заходиш в пусту квартиру – чи чуєш ти, як потопаєш,
В безодні холодного виру?..
І вкотре, в самотній ночі, коли вже потрібно спати – чи відчуваєш, як очі, лякаються закриватись?..
Коли у твоєму тілі всередині все марудить


Все глибше і глибше тягне – і крутить тебе і крутить..
І вкотре вже ніч безсонна, і вкотре втомлене тіло
Шукає в собі програму, в якій запускає сили..
Нарешті в вікні світанок..
І ти, як сталева машина, включаєш режим “маршрут”.
Ти знаєш!
Немає гірших, мабуть, у житті спокут!..

© #ТетянаГолінська