Нам доля зайвих не дає, для чогось всі до нас приходять

Нам доля зайвих не дає, для чогось всі до нас приходять

Нам доля зайвих не дає,
Для чогось всі до нас приходять.
Є ті, з ким все життя пройде,
І будуть ті, із ким до повороту.

Хтось лишить неповторний смак,
Ледь чутний зовсім з-поміж інших,
Який не замінить ніяк,
І не знайти вже ліпших.

Знайдуться й ті, що слід залишать,
Рубцями пам’ять вкриють нам.
І душу нашу не полишать,
Болючим будуть в нас ім’ям.

Всьому свій час, і ти знайдеш
Свій храм, де спокій спочивав.
І віднайдеш, де шукаєш,
І стрінеш там, де й не чекав.

© Сергій Ущапівський