Далеко в лісі, де не ловить інтернет, там, де з людей нікого взагалі немає
1
Поезія

Далеко в лісі, де не ловить інтернет, там, де з людей нікого взагалі немає

Далеко в лісі, де не ловить інтернет,
Там, де з людей нікого взагалі немає, –
Стоїть із снігу немалесенький намет,
За ним хатинка непримітна виглядає.

І кожен з нас, в житті, хоча би раз,
Потрапити у ту хатинку хоче!
Бо там немає кривди і образ,
Там спокій навкруги стоїть щоночі.


Ніхто там болю й зради не завдасть,
Нікому і ніщо ти там не винен.
Нема ніколи там ні горя, ні нещасть,
Робити там нічого не повинен.
А для душі – це точно справжній рай,
Це підзарядка і енергії, і сили…
Якби мені сказали: ”Хочеш хату цю, то забирай!”, –
Мене б два рази точно не просили!

© Людмила Степанишена