Хтось запитав: чи всі жінки вродливі?
150
Поезія

Хтось запитав: чи всі жінки вродливі?

Хтось запитав: чи всі жінки вродливі?
Чи всі чудові, спраглі та п’янкі?
Сумні, веселі, галасливі?
А я кажу не всі, не всі такі…

Хтось любить сильних, рівнодушних,
Для когось внутрішня краса – усе,
Комусь і погляд є звабливим
Для когось спокоєм “несе”.


Усі є різні та прекрасні,
Бо жінка – ніжність і тепло.
Чудовий настрій, жінка-щастя,
Зодягнена в любов й добро…
Хтось запитав: чи всі жінки щасливі ?
Чи всі у ранках бачать щастя мить ?
А я кажу бувають і заплакані, мрійливі,
Бо щось бува в душі ятрить.
А є жінки, закохані у радість миті,
у промінь сонця, у красу очей.
У дні яскраві та прожиті,
У спогади недоспаних ночей…
У віру завтрашнього дня, смачної кави
Ніжності днів і трепету думок,
Букетом вражень від вчорашньої забави,
В любов шалену, легкості ковток…


Хтось запитав: то що ж для щастя треба?
Краплю любові, ніжності, емоцій,
Сили, натхнення, енергійності, краси,
А можна всього і без порцій…
У кожного вона своя -Просто живи!

© С.Жук