Хтось прагне визнання, багатства, слави і пнеться до вершини, аж пищить…

Хтось прагне визнання, багатства, слави і пнеться до вершини, аж пищить…

Хтось прагне визнання, багатства, слави
І пнеться до вершини, аж пищить…
У мене ж книжка є і чашка кави,
І щастя, що нічого не болить.

І я умиротворена, спокійна,
Бо знаю, що усе в житті мине.
А жадібність, пихатість, гра подвійна
Лише дивують і смішать мене.


Багатство, слава — дуже ненадійні,
А гріх гордині серце спопеля…
Лише любов і доброта постійні,
Вони прийшли з глибин віків, здаля.
Для щастя людям треба небагато,
Любов, здоров’я, щирість, доброта.
Тоді завжди у душах буде свято.
Це всім відома істина проста.

© Надія Красоткіна