Запросила себе на побачення: чудовий вірш
64
Поезія

Запросила себе на побачення: чудовий вірш

Запросила себе на побачення –
Цілий день присвятила собі,
Попросила у серця пробачення,
Що так довго жило у журбі.

Відпустила печалі з турботами –
Відпочинок дарує дива,
Бо за вічними цими роботами
Забуваєш про себе бува.


Заховатися в тишу і мріяти…
Дрібка щастя і кави ковток.
Щоб душевні тривоги розвіяти,
Сонцем сповнюю простір думок.
В світі, де нівелюються значення,
Так важливо знаходити час
Запросити себе на побачення,
Щоб життя не пробігло повз нас…


© Анжела Левченко