Їй 25 – й вона так вірить в диво: чудовий вірш, від якого мурашки
33
Поезія

Їй 25 – й вона так вірить в диво: чудовий вірш, від якого мурашки

Їй 25.
Й вона так вірить в диво.
Ввірвалася в життя твоє, як сон.
Бери за руку і веди сміливо,
Бо відтепер й назавжди.
Ви – разом.

Їй 35.
І мрій – на півстоліття,
Маленькі діти – швидко так ростуть.
У неї пристрасть: море й різні квіти,
Залиш всі справи. Будь із нею, будь!

Їй 50.
Якісь мімічні зморшки
Вкривають очі і п’янкі вуста.
Ти розпитай її про мрії серед ночі,
Про океани і нові міста.

Вона – твій друг. Всі перемоги – разом.
І крок за кроком до нових вершин,
І непомітно так, прикрившись часом,
Мужчиною стає – маленький син!

Їй 60.
Вона чекає свята.
Побачити дітей й мале внуча,
В очах горить вогонь життя завзято.
Лиш інколи – тривога докуча.

Купуй білети і гайда до моря.
Там чайки, сонце і бокал вина.
Там вітер теплий і немає горя
І очі – не з’їдає сивина.

Їй 70.
Прощай їй все. Вона ж – мале дитя:
Беззахисне і інколи капризне.
Та й що, що прожила вже півжиття?
Дивись на це через кохання призму.

Вісімдесят.
Молись за неї, чуєш? Стискай долоні!
Й що є сил – молись.
Їй страшно – часто дзвонить доні.
І фото дивиться: як все було колись.

Ти обіймай її й цілуй у скроні.
В жінок немає віку, далебі.
Вона так чесно й свято вірить Богу
У диво вірить й все життя – Тобі!

Автор: Дарина Кравчук