Я знаю, ти мене шукаєш,
Знайдемо разом місце у житті,
Я знаю, ти кохати вмієш,
І скільки ще всього живе в тобі.
Болить в тобі не віддана ще ніжність,
І ночі, що холодні і пусті,
Повір я теж іду тобі на зустріч,
І уві сні являлась ти мені.
Я малював тебе в своїй уяві,
Я пам’ятаю твої руки і уста,
І хай серця наповняться любов’ ю,
Ти неповторна, ти омріяна, моя.
Ти набагато краща, ніж я думав,
П’янке, терпке з родзинкою вино,
Душею ми обнімемось з тобою,
І наша зустріч буде все одно.
Життя стелило полинові нам стежини,
Та разом ми ромашками засієм свою долю,
Хто вірить, хто шукає і чекає,
Той заслуговує побачення з любов’ ю.
© Ітан Филипс
