Колись ти зрозумієш, що бувають люди, які ніколи не зраджують … Але для цього доведеться пройти через дуже багато зрад.
Колись ти зрозумієш, що зовнішній блиск – ніщо в порівнянні з внутрішньою красою. Тому що все, що зовні – це до першого дощу …
А те, що всередині – горить завжди! Нехай навіть воно згасло до ледве-видного вугілля. Але, досить скласти губи трубочкою і лагідно подути – вогонь поступово розгориться і зігріє тебе.
Колись ти зрозумієш, що багато формул і афоризмів, яких ти нахапався в навколишньому світі – порожні, нехай і красиві, набори слів – нічого більше.
Важливі лише ті істини, до яких ти сам дійшов. Колись ти зрозумієш, що доброта, ніжність, лагідність і турбота – це прояв внутрішньої сили, а не слабкості.
© Костянтин Хабенський
