Я жінка з ароматом кави
1606
Поезія

Я жінка з ароматом кави

Я жінка з ароматом кави.
Я жінка з ноткою ванілі.
Я та, що любить влітку трави,
а взимку – заметілі білі.

Я часом равлик, часом – дзиґа.
Подеколи така спекотна,
іноді зимна, наче крига.
То повна справ, то безтурботна.

Буваю тиха, наче квіти.
Буває, б’ю, мов громовиця.
Я та, що з пахощами літа,
я та, що із польотом птиці.

Люблю я книги, дощ і зорі,
повно браслетів на зап’ясті.
Я жінка з крапелькою моря.
Я жінка з ароматом щастя.


©Ольга Береза