Настане час, настане нова ера
І людство переступить через зло.
Очистяться моря, річки, озера.
І місто буде процвітать й село.
І рабство щезне, голод і розруха.
Не буде воєн, стихне буревій.
Не будуть локшину нам вішати на вуха
Ті, що себе вважають за месій.
Не буде замків, будуть лиш хати.
Бо скільки треба щоб щаслимим бути –
Щоб поруч був і посміхнувся ти.
Щоб не було у погляді отрути.
І праця щоб для кожного була.
І плата за творіння рук і серця.
Настане час і люди до села
Повернуться, як води до озерця.
І будуть жити поміж ясенів.
Любити землю, ниви засівати.
Родити дочок і своїх синів.
І будуть в шані батько й рідна мати.
Настане час, очиститься наш люд.
Скарає злодія і викоренить хамство.
І буде справедливим в світі суд.
І буде знищене розбій, насилля, п”янство.
І лиш тоді ми станемо людьми.
Земля засяє барвами столикими.
І птахи посплітаються крильми,
І будуть горизонти в нас великими.
Ну а сьогодні… Як сьогодні жить.
Що першим нам зробить сьогодні треба.
Нам головне – це віру не убить.
І починать потрібно лише з себе.
© Г.Потопляк.
