Якщо вас зрадив друг, не лийте сльози…
Немає в цьому сенсу ані грам…
Скажіть в душі:”Спасибі тобі Боже,
Що зараз він всю сутність показав!”
Всерівно, може пізно, може рано,
Людина ця стомилась б грати роль…
Невже кортить вам жить самообманом,
Терпіть на серці тихо той мозоль?
Не слід триматися за тих ,кому байдужі,
Хто легко переступить через вас…
Залишить ,як впадете у калюжі
А встанете ,повернеться ураз…
Не слід всміхатись тим ,хто те не бачить
Не слід чекать віддачі від людей…
Ви маєте одне зробить -пробачить
І душу для небажаних гостей
Ніколи більш в житті не відкривати…
Повірте ,що зустрінуться вам ті,
Хто буде вас всім серцем цінувати
Й не дасть піти нізащо у житті…
А інших треба просто відпустити,
Не слід себе збезцінювать,прошу…
І серце своє справжньому відкрити,
Тому ,про що я з трепетом пишу…
Бо серце -то ваш дім, не забувайте…
Ви можете приймати в нім гостей…
Та прошу вас, назавжди залишайте
У ньому тільки рідних вам людей!
© Огнєва Інелла
