А виявляється, що щастя – у малому, – Ми не на те, що треба, тратим час!

А виявляється, що щастя – у малому, – Ми не на те, що треба, тратим час!

А виявляється, що щастя – у малому, –
Ми не на те, що треба, тратим час!
Важливо, щоб хотілось йти додому,
Щоб промінь віри і надії не погас!


Не золото, не гроші, не прикраси, –
Це точно все не головне для нас!
А щоб пожити вистачило часу,
Щоби добра й любові був запас!


Нам виявляється, потрібно небагато,
Щоб мир в країні нашій панував –
Аби своя, хай і маленька, була хата,
І поруч той, хто нас любив і цінував!
Ми часто не за тим в житті женемось,
Марнуєм, Богом дані нам, роки!
І поки із усім цим розберемось,
То діти наші вже стають батьки…


То ж треба зрозуміти чим раніше,
Важливіше за все – сім’я і дім!
Слухайте старших, їм завжди видніше,
Вони найкраще знають, що для щастя треба всім!


© Людмила Степанишена