Бачила сьогодні сон : поїзди навкруг, перон

Бачила сьогодні сон : поїзди навкруг, перон

Бачила сьогодні сон :
Поїзди навкруг, перон,
Вдалині табло моргає,
А мене хтось зустрічає,


Придивилася – дівчисько!
Підійшло до мене близько:
Чорні очі, білі щічки,
Дві, мов колоски, косички,


Здивувалась – та це ж я!
Менша копія моя !
Це – дитинство зустрічає
І нічого не питає,
А за руку лиш береться,
Лиш щебече та сміється.
Ми йдемО удвох полями,
По стежинах між лугами.
Як же гарно в ріднім краї!
Я до мами поспішаю…
Ось наш сад і рідна хата
Та нема кого спитати,
Чом ніхто не зустрічає?…
Вітерець лозу хитає:


-Тут ніхто не проживає…
І пустує рідна хата
Без батьків і вже й без брата.
Заросли стежки – дороги,
Де ступали наші ноги…
Навкруги лиш трав духмяність…
Вже не сон – свята реальність…
В снах лише батьки приходять
І самі тут нас знаходять,
Щоб крильми охороняти,
Щоб в дитинство нас вертати…


© Надія Козлова