Мене спитали: – “Ти щаслива?”
І я задумалась на мить….
Були дощі…і навіть злива…
…А дещо й досі ще болить…
Всього в житті було не мало
В думках ішла за кроком крок
І десь чогось не вистачало…
…Був не один важкий урок…
Я щось знаходила…втрачала
Кудись спішала…як завжди…
Не все важливе помічала…
Не скрізь залишила сліди…
В турботах йде життя по колу
Робота – дім…І так щодня…
Часу не завжди вистачає
Щоб каву випити до дна …
І знову втомлена, додому
Спішу, аби зварити борщ….
Уроки з сином…(крапка ….кома …)
…А за вікном холодний дощ…
Сім’я…Вечеря… Що та злива?…
Так гарно пахне з м’яти чай
Я розумію: Я ЩАСЛИВА!!!
Бо маю свій маленький рай…
®️ Катерина Рабчун- Мосійчук
