«Все буде добре», — так собі кажу,
Тривоги з часом відійдуть у вічність.
Лише чуттєвість ту, що маю, збережу,
У ній мій досвід і моя античність.
…Усе розвіється в роках, неначе дим,
Відкине тінь свою минуле на прийдешнє.
В тім поєднається з усім отим старим,
Тож далі жити буде врешті легше.
В годину роздумів болючих і бентежних
Дивитись стану десь вперед за обрій.
Побачу промінь поміж хмар безмежних
І зрозумію, що «Все буде добре».
© Сергій Ущапівський
