Таким вже є людське єство-натура –
Часом шукаєм щастя десь далеко.
Як не знаходим – дивимось понуро,
Зітхаєм, нарікаєм: «Як нелегко!..»
Насправді щастя поруч – у дрібницях,
В маленьких радощах й буденних справах,
У посмішках дітей, на їх обличчях,
Що радість випромінюють ласкаво.
Хіба ж не щастя бачити світанок
І чути спів птахів – ті ніжні трелі?
І з рідними стрічати вечір й ранок,
В рідну оселю відчинивши двері?
Щасливий той, хто може працювати,
Примноживши добро, вміє ділити,
Любов’ю й прощенням перемагати
І має силу духу, щоб творити.
Які б в житті нас не чекали перешкоди,
Уміймо щастя повсякчас розпізнавати,
Для нього не чекаймо слушної нагоди,
Плекаймо щастя – й завжди будем відчувати.
© Світлана Хрищук-Сенчук, 2021
