Все мине,наберися терпіння…
У моменти зневіри й страху
Пригадай-зовсім близько спасіння…
Це лиш камінь один на шляху…
Я прошу, не сідай біля нього,
Склавши руки ,прийнявши кінець…
Бо за ним – нескінченна дорога…
Там чекає з любов’ю Творець…
І не треба безсило кричати,
Чи вступати із камнем в бій…
Він порожній…Він буде мовчати
А в тобі глибина-ти живий…
Не тягни із з собою в дорогу,
На похилених болем плечах…
Не потрібна жертовність ця Богу…
Обійди і продовжи свій шлях…
Все насправді простіше не треба
Із каміння робити хреста
Як сягає безмежності небо,
Так і милість Ісуса Христа….
Просто встань, із колін підіймися!
Подивися на камінь тяжкий
І до Бога в думках помолися…
І у серці в ту мить зрозумій,
Що насправді цей камінь-піщинка…
Тільки глиба холодна з піску…
Він для Батька твого,мов пір’їнка
Ти залишиш його на шляху
І побачиш попереду диво!
Неймовірний осяяний шлях…
Що здавалось колись неможливим,
Викликало зневіру і страх,
Залишиться умить за спиною…
Просто камінь…Повір, не кінець…
Лиш не рвись самотужки до бою,
Пам’ятай,що з тобою Творець…
Ти стомився, безсилий, я знаю…
Заскладний для людини цей шлях…
Там де Він,там каміння немає…
Помолись,Він розвіє твій страх…
Поряд з Ним перепон не існує…
Коли сили забракне в ногах,
Не здавайся ,Він поряд,Він чує
Підіймись і продовжуй свій шлях…
Буде легше вже скоро,за рогом…
Погляд віри здійми до небес…
Там де брили руйнуються Богом,
Нас чекає найбільше з чудес..
Там де віра – там гори з граніту
Обертають тіла на пісок…
Ми слабкі,за законами світу…
І всесильні,коли з нами є Бог!
© Огнєва Інелла
