Попри все залишайся людиною,
Тою справжньою, тою єдиною.
Тою вільною, на все готовою,
Із теплим серцем, щирою мовою.
Попри все залишайся людиною,
Сонцем яскравим – погожою дниною.
Сльозою чистою – у дні негоди,
І непохитною, як перешкоди.
Попри все залишайся людиною,
Рукою помочі, як соломиною.
Власній совісті завше вірною,
А перед Богом – лише покірною.
Попри все залишайся людиною,
Душею вражай, не світлиною.
Добро хай множиться, зло – віднімається,
На справжніх людях цей світ тримається.
© Наталія Кішовар (Черній)
