А я така як є – із примхами своїми,
Недоліки також прижилися в мені.
Лукавила, грішила ( як усі ми)
Реалії життя і радісні й сумні.
А я така як є – і забаганки маю…
Хтось скаже:” Дивна ти!” Переживу і це.
То тішуся я чимось, то страждаю
Й ховаю від людей сумне своє лице.
А я така як є – у чомусь особлива…
Для когось я найкраща, для інших – навпаки.
А я така як є! І знаєте – щаслива!
Із легкістю пишу щирі рядки.
А я така як є – нестерпною буваю…
Комусь зі мною добре, комусь, звичайно, ні.
Погане все в минуле відпускаю
Й не переношу підлості й брехні.
А я така як є – проста й складна, але
Собою буть завждИ собі велю.
І, навіть, коли вкрай буває зле,
Я все одно життя своє люблю!
© Катріна Рябой
