нехай мені не вистачило віри
нехай тобі не вистачило днів
та доки в серці є вселенські діри
ти будеш жити так, немов й не жив
ти будеш так чекати, як ніколи
коли в тобі все злічиться від травм
навіщо нам так корчитись від болю
коли лише всміхнутись… треба нам…
коли лише любити… ніби вперше
і як востаннє.. жити кожен день
навіщо помирати , не померши
шукати істин, хибних віровчень
шукати щось…. подібне так на щастя
марнуючи і дні, і вірний тил
ніхто не знає… де прийдеться впасти
та хай би встати.. вистачило сил
та хай би жити… краще, ніж учора
не втративши штурвала і вітрил
якщо немає сили йти угору ….
хай стане віри … ще на пару .. крил ….
