Відпустити всіх… хто відпустив Відболіти все… що відболіло
197
Поезія

Відпустити всіх… хто відпустив Відболіти все… що відболіло

відпустити всіх… хто відпустив
відболіти все… що відболіло
ще би сил.. на цей інфінітив
ще би часу… відновити сили

відмолити б те.. що без молитв
повернути б тих… що не вернути
скільки ще.. людині треба битв
щоби раз… торкнутися до суті

щоби раз.. зайти у свій хамам
скинути все зайве , що тривожить
тут й сьогодні… не колись і там
мудрості і сили… дай нам.. Боже

ми – з любові… ми – і є Любов
в тридцять, сімдесят.. чи у чотири
бережи її.. якщо знайшов ..
відпусти її… якщо не щиро…

знаєш.. сонце і без нас зійде
в кожного в житті своє причастя
та без Неї…. ти – ніхто й ніде .
в Ній – усе…. від смерті… й аж.. до щастя….

© Ілона Ельтек