Не жалійся на долю, будь ласка: коли опускаються руки
179
Поезія

Не жалійся на долю, будь ласка: коли опускаються руки

Не жалійся на долю, будь ласка,
Не кажи, що погане життя,
Запитай хто за нього змагався,
Яка цінність у кожного дня.

Не журись, коли щось не вдалося,
Сподівань не лишай ні на мить.
Помилок може той заректися,
Хто не діє, а просто сидить.

Не ховайсь від буденності світу,
Насолоджуйся миттю щораз.
Треба зараз навчитися жити,
Щоби згодом не ганити час.

Не спіши докоряти найближчим,
Краще ласку свою покажи.
Чомусь люблять завжди найсильніше Тих,
хто вже залишив назавжди…

Не жалійся на долю ніколи,
Не кажи, що погане життя,
Усміхнись, озирнися навколо,
Відчуй цінність буденного дня!

© Яна Корольова