А старість довго думала,гадала
Грошей зібрала вдосталь за життя
В дорогу старість мовчазно зібралась
Пішла шукати, де купити час…
Купити час, на всі, що були гроші
Купити час, та де ж його купить?
Шукала старість довго по дорозі
А час собі іде, і не стоїть…
Питала старість всіх, хто зустрічався
Купити час : всі гроші віддаю
А час нігде, нажаль, не продавався
Втомилась старість, сіла на краю…
І думала, та я ж грошей зібрала
А час, а час нігде не продають
Я молодість на гроші проміняла
А час минув, назад вже не вернуть…
Продайте час! – гукала старість знову
Продайте час! – за дорого куплю
Купити час, та ні за які гроші!!!
В житті лиш час, нажаль, не продають…
І опустила очі старість тихо
Та нащо мені гроші у житті?
Чи я жила, чи я жила? – о, лихо!
Я час не приділяла ж бо собі…
Купити час, та де ж його купити?
А жити треба кожним, кожним днем
І це життя, і все, що в нім – любити!
Не завтра, не колись, а вже! Тепер!
Купити час у старості не вийшло
Дожила свого віку і пішла
А жити треба в щасті зовсім тихо
Щомиті цінувати це життя…
І не чекайте завтра, не чекайте
Купити час, не зможе жоден з нас
Живіть, радійте, смійтесь і кохайте
Невпинно у житті минає час…
© Завидовська Г.С
