Ти живи! Чуєш? Тільки живи…
1
Поезія

Ти живи! Чуєш? Тільки живи…

Ти живи! Чуєш? Тільки живи…
Щоб не сталося, всупереч світу.
Непотрібні думки з голови відпусти…
Раз і другий впевнено дихай…

Хай глузує той світ, він омана лише,
Шелестлива яскрава обгортка…
Ти послухай, як плаче маленька душа,
Що по світу блукає в обносках..


Просто очі відкрий злому вітру на зло,
Просто смійся наввиперед горю…
Розрівняй трохи зжате життя полотно,
Розфарбуй в кольори свою долю….
Не здавайся… Дивись, он тендітна ромашка
Через камінь все пнеться до світла.
Не чекай на позичене, вкрадене щастя,
Куй своє… Наче квітка, розквітни.


Негубись в напів темряві кривди й брехні,
Не сходи з нелегкої стежини…
Щоб не сталось повторюй, як мантру, собі:
“Усе зможу!”,- і впевнено дихай!


©I.F. Ірина Ференц