А диво поруч…Кожну мить! Воно в сніжинках на долоні…

А диво поруч…Кожну мить! Воно в сніжинках на долоні…

А диво поруч…Кожну мить!
Воно в сніжинках на долоні…
У хмарці снігу, що лежить,
Мов срібний пух, на підвіконні…


В далекім полум’ї зірок,
Які запалює незримо
Для нас з любов’ю Батько-Бог!
Дива у нас перед очима!


У сяйві вогників очей
Щасливих діток, що сміються…
В обіймах рідних нам людей…
Дива…Вони не продаються…
І їх насправді не знайдеш
Посеред краму в магазині…
Вони навколо! Світ без меж !
Дива живуть в самій людині…
Вони не в датах, не в святах,
Не в новорічні тільки ночі…
Вони у серці і думках,
Якщо ти дійсно цього хочеш !
Та є щось більше за дива…
Їх недостатньо просто мати…
Бо справжня казка ожива,
Коли ти вмієш віддавати !


Дістати диво із грудей
І вкласти в інших буть готовим
І сотні вогників очей
Примножать дар цей сторазово !
Даруєш іншим і в ту мить
Збагнеш, що диво не зникає…
Яснішим вогником горить
І змерзлі душі зігріває !
А диво поруч, серед вас…
У візерунках на сніжині…
Не у крамницях…Диво в нас!
Стукоче серцем у людині!


© Огнєва Інелла