БАТЬКІВСЬКА НАСТАНОВА СИНУ
Послухай сину, доки я живий,
Я хочу тебе дечому навчити.
Як не зректися тих, юнацьких мрій,
І, як достойно в світі цим прожити.
Шануй найперше матір, бо вона –
Дала тобі життя! І все, що має.
Запам’ятай, що лиш вона одна,
Тебе, яким би ти не був, кохає.
Цінуй братів, сестер, кров – не вода,
Не забувай той дім, де народився.
Яка б в житті не трапилась біда,
Вертай туди і знову відродися.
Як виростеш, не будь на самоті,
Знайди для себе ту, одну єдину.
Одному, дуже важко у житті,
Повір моїм словам! Повір, мій сину!
Створи родину – дружню та міцну,
Не для людей, а дійсно по любові.
Шануй дружину і кохай одну,
І діточки народяться здорові.
Будь мудрим. Завжди захищай слабких,
Товаришу в біді подай ти руку.
З повагою лиш стався до старих,
Старість до кожного прийде, без стуку.
А ще, мій рідний, пам’ятай, що ти,
Народжений ось тут, на Україні!
Що твої предки – славні козаки!
Їм невідомо, як стояти на коліні!
Хіба, що перед Богом, тільки так,
Не осором і ти дідівську славу!
Шануй ти мову рідну, герб і стяг,
Стій на сторожі за свою державу!
Прошу, запам’ятай мої слова,
Щоб сину зміг своєму передати.
Нехай твереза буде голова,
Щоб ненароком дрів не наламати.
Я ріс без батька й слів таких не знав,
Ці істини дались мені нелегко.
Та хочу, аби ти їх пам’ятав,
У час, коли я буду вже… Далеко…
Автор: Віолетта Кравченко
